Новина

Володимир РОМАНЕНКО, Газета “Природа і суспільство”

Дендрологічні «експерименти» хмельницьких лісівників.

Справжній райський садок розкинувся у селі Пархомівці на Хмельниччині. Звичні українські та екзотичні чужоземні дерева, квіти й кущі дивують та милують око. Опікуються цією родзинкою працівники місцевого лісництва. – Роботи з впорядкування парку ми розпочали ще у 2007 році, – розповідає лісничий Пархомовецького лісництва ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство» Людмила Шевчук. – І на сьогодні маємо близько 300 видів рослин зі всієї земної кулі. Приблизно порівну дерев та чагарників. Географія різноманітна: Україна, Європа, Азія – Близький і Далекий Схід, Африка, Північна й Південна Америка. Найцікавіші види – каркас біондії, туя складчаста «Віп­корд», псевдотсуга Мензіса, клокичка трилиста, маакія амурська. Є й рідкісні – тюльпанове дерево, сосна веймутова, кунінгамія ланцетоподібна, вейгела рясноцвіта. Звісно, колекція поповнюється. І тут ми всі, дійсно, щиро вдячні за допомогу та сприяння колективу нашого державного підприємства. Неабияк допомогли й допомагають наші колеги з Летичівського, Новоушицького, Ярмолинецького, Староконстянтинівського та інших лісогосподарських підприємств Хмельниччини. Наприклад, у них ми отримали туї колоновидні, ялинки звичайні, самшит вічнозелений. Допомагають й наші колеги з дендропарку Львівського національного лісотехнічного університету та інших профільних рекреаційних та навчальних лісових закладів. Завдяки фахівцям львівського вишу ми отримали дуже цінні екземпляри – керія японська «Пленіфлора», вейгела рясноцвіта, дейція шорстка, чубушник «Монблан». І ми під час відряджень завжди намагаємося привезти до парку щось нове та цікаве. А ще самостійно займаємось розмноженням рослин методом черенкування та щеплень. Тож, певним чином, ведемо й своєрідну наукову роботу, аби знати й розуміти на практиці, як ті чи інші рослини пристосовуються до вітчизняного клімату тощо. Людмила Шевчук каже: «Пархомовецький міні-ботанічний сад, крім естетичної та виховної мети, несе ще серйозні наукові та практичні завдання». – Свого часу ми вирощували у розсаднику щороку від 100 до 200 тисяч сіянців дуба черещатого. А ще зараз в Україні справжній бум ландшафтного дизайну. Звісно, у цій справі є свої досить суворі та важливі правила, нормативи. За фахом я інженер лісового господарства, але ретельно вивчала й садово-паркову справу. Тому у нашому парку ми використали всі можливі стилі такого дизайну та на практиці показали, що можна створити у себе вдома, на маленьку подвір’ї чи у громадському місці, – продовжує пані Людмила. – Наприклад, усі знають про британський класичний садово-парковий стиль. Є у нас й такий. Є інші. В Україні всесвітньовідома «Софіївка». Тому я вже відвідала багато подібних місць, аби втілити це згодом у нас. І тішить те, що до нас уже звертаються за консультаціями або порадами як впорядкувати природну красу у себе вдома. І вже бачимо у селі гарні клумби та посадки за нашим зразком. А ще діти, особливо вихованці шкільних лісництв, постійно вчаться у нас догляду за рослинами, любові до природи. Звісно, турбот у лісництві не бракує. Це і догляд за угіддями, їхня охорона, лісогосподарські, лісокультурні, інші поточні справи. Лісництвом та парком, загалом, опікуються семеро працівників. Дендропарк – це те місце, яке навіть після важкого робочого дня завжди радує око. І я зі своїми рідними й близькими та колегами, без перебільшення, вклали сюди свої серце й душу. Не лише як лісівник, а й як кожна жінка, яка любить красу. Так і плекатимемо її надалі.

Сайт: www.ekoinform.com.ua